Синку! Ти моя опора, ти моя надія! Я пам’ятаю тебе ще маленьким хлопчиком — ти з самого народження був веселим, сміливим і відповідальний! Ти — мій захисник! Ти — моя опора! Так вип’ємо ж за те, щоб мій дорогий син був завжди чистий, добрий і великодушний — таким, яким був ще маленьким хлопчиком!
Наше життя сповнене турбот і суєти. Давайте ж вип’ємо за тих, кого вже немає з нами. За тих батьків, які віддали свою молодість, сили і душу. Їх сьогодні поруч немає, але їх образ завжди в нашому серці. Нехай будуть вони нам путівниками — наші рідні небожителі!
Моя мила кума! Я Хочу випити за тебе і побажати тобі: посмішок, сміху, радості, веселощів і, звичайно ж, здоров’я. Будь ти чоловіком своїм любима на шпильках, а можна і в кедах.
В тебе частинка мого серця. Донька, бажаю тобі всього хорошого, всіх благ земних і неземних, всіх зірок кольорових і блакитних. Все, що в житті тобі потрібно, знайти і не втрачати. Який ти прекрасний чоловік ти всьому світу показати!
А зараз хотілося б, що б ви підняли свої келихи і випили зі мною за людей, які виховали, виростили і оточили любов’ю, давайте вип’ємо за батьків кожного з нас!
Бабуся, хочу, щоб твоє тепло не закінчувалося до самого останнього моменту! За тебе!
У це дуже важко повірити, але ми і не думали, що забираючи з пологового будинку нашого синочка, через певний час отримаємо ще й дочка! Ми тебе дуже любимо і бажаємо тобі здоров’я, щастя і всього того, що сама собі побажаєш!
Як скоро ти ростеш, донька… Мій янголятко дорогою: ти бережи себе трохи, не квапити летіти вперед, до солодкої свободи ненаглядної, ваблячою солодкістю доріг. Веде з собою гору тривог твоя безтурботна до неї потяг. Ти знаєш, буду тільки рада, що будеш поруч до пори.
