Кожен раз, коли ми збираємося разом, у нашій теплій компанії, в рідному, сімейному колі, є невелика крапелька смутку. Немає з нами поруч, фізично, найбільш близьких людей, батьків. Але вони з нами незримо, підтримують і оберігають. Давайте піднімемо келих за них, тих, хто дав нам життя.
Наше життя сповнене турбот і суєти. Давайте ж вип’ємо за тих, кого вже немає з нами. За тих батьків, які віддали свою молодість, сили і душу. Їх сьогодні поруч немає, але їх образ завжди в нашому серці. Нехай будуть вони нам путівниками — наші рідні небожителі!
