Дорога матусю! Сьогодні в день твого народження, хочеться від усієї душі побажати тобі самого тихого, затишного і рідного щастя! Нехай воно буде завжди поруч з тобою, точно так само як будемо поруч з тобою ми — твої рідні та близькі!
Моя мама — це мій провідник у життя. Вона подарувала мені цілий світ, навчила в ньому жити, допомагала, коли траплялася біда. Моя мама — мій спаситель, помічник і ангел-охоронець. Я хочу підняти цей келих за найкращого людини на цій планеті, за мою матусю!
Рідніше за тебе для мене в світі немає нікого. Я можу розповісти тобі про всі свої переживання і враження. Я нечасто сварюся з людьми, але бути у сварці з тобою найжахливіше. Це якась нестерпна психологічна мука! Ти завжди скажеш правду, і не будеш лестити і брехати. Ти найдорожче, що у мене є. Я люблю тебе, мамо!
Ця жінка зразкова, ніжна, гарна, мила, турботлива, оберігає, дарує безоплатно всю свою душу і вкладає в нас, дітей, частку безрозмірного серця. Саме, мама, це вся ти. За тебе!
Дорога матусю! Я хочу підняти цей келих за тебе. Будь завжди сповнена оптимізму! Будь веселою і завжди в гарному настрої, адже це тобі так іде. І нехай інші, але тільки не ти, перетворюють свою книгу життя, книгу скарг і пропозицій!
Улюблена моя матуся дякую тобі за всі твої труди які вкладені в нас. Вип’ємо до дна за твоє здоров’я! Бажаємо бачити на обличчі твоєму тільки радість і посмішку, засмучення ні до чого. Будь щаслива і знай як ми тебе дуже любимо!
Ох, скільки ніжності всередині, коли ми вимовляємо «мама»… Завжди пишаюся тобою, рідна… І нехай лаєш часом, адже не зі зла… Сама ж знаю… Ціну уроків пізнаємо пізніше, покинувши сім’ю, подорослішавши… Ах, як хочеться в дитинство, мама… В пору відсутності дорослих проблем.
Коли у дитини заболить животик — мама поцілує — і все пройде. Коли він расцарапает коліно — мама поцілує — і біль вщухає. Коли він приходить сумний — мама поцілує — і стає трохи веселіше. Так вип’ємо ж за мам, чия ніжність зцілює всі хвороби.
