Тости про любов

Щирі Тости про любов у прозі (своїми словами), українською мовою.

Знаєте чому ми всі тут зібралися? Чому ми всі зараз сидимо такі щасливі, веселі? Все це — завдяки любові. Любов наших батьків, любові один до одного. Любов — вона скрізь, вона пов’язує, лікує і допомагає жити. Так давайте вип’ємо за те почуття, яке дало нам життя і далі її підтримує!

Буває любов меркантильна — до грошей. Буває любов платонічна — до душі. Буває еротична — до тіла. А буває — Справжня, коли людину любиш все. Так давайте вип’ємо за таку любов і нехай кожного з нас люблять по-справжньому!

Хочу підняти келих за найвеличніше почуття на Землі, за почуття окрилює, настільки неосяжне і не зрозуміле, за любов! Я бажаю всім, хто ще її не знайшов, знайти, а хто знайшов, берегти. П’ю до дна, щоб кожен кохав і був коханим!

Жінка, позбавлена любові, подібна до квітки без вологи: або просто марніє, або живе, як кактус. Важливо цінувати чародейственную силу любові. Це чудове відчуття перетворює жінок у дивовижні квіти, що прикрашають чоловіче благополуччя. За вічну любов!

Давайте вип’ємо за любов! Нехай завжди скільки б нам не було років, ми були б їй підвладні, адже вік який ми маємо зараз, самий підходящий для любові і радості яку вона дарує! Давайте не переставати мріяти про кохання і насолоджуватися нею!

Без любові в нашому житті дуже важко. І я не маю на увазі любов, як щось фізичне або матеріальне. Давайте вип’ємо за те почуття, яке підкошує ноги, забирає здатність говорити, окрилює і замінює сон. Нехай кожного з вас наздоженуть і поглинуть ці стани.

Пропоную випити за саму руйнівну силу в світі за ту, що рухає людство вперед дозволяючи створювати дивовижні витвори мистецтва. Ця сила людей штовхає на божевільні вчинки і багато раз навіть була тим, що починало війни. Але без неї ми б точно не змогли жити, ми б тільки існували. За любов!

Давайте вип’ємо за тих, хто вміє по-справжньому любити. За тих, хто завжди підтримає і зрозуміє. За тих, хто у будь-якій ситуації буде на вашій стороні. За тих, хто розрадить у скрутну хвилину, за тих, хто сам не знає за що вас любить. Адже таким людям, які люблять нас такими які ми є, немає ціни! І нехай таких людей ми любимо у відповідь, тому що немає нічого сумніше нерозділеного кохання!

В одній казковій країні, по сусідству з милими феечками жили бридкі тролі. Вигляд їх був так безобразен, що кожна феєчка, побачивши раптово хоч одного троля падала без почуттів. Так ці молодики і розважалися. Але так сталося, що одного з тролів судилося закохатися в фею. Він намагався залишатися в тіні, спостерігаючи за коханою, щоб ненароком не злякати її. Так тривало дуже довго. Троль страждав, зітхав, а інші сміялися над закоханим бідолахою. Ось, одного разу, сильний порив вітру почав зносити маленьку фею у бік обриву. Її тендітні крильця не справлялися, і троль кинувся на допомогу коханій, розуміючи, що побачить лише гримасу жаху, замість подяки. Яке ж було його здивування, коли мила фея не тільки не злякалася, не впала без почуттів, але і поцілувала його в подяку. Окрилений любов’ю, він більше не був жахливий. Так давайте ж вип’ємо за любов, яка перетворює, робить нас кращими і надихає на подвиги.

Коли Бог почав ліпити людину з глини, ніяк не виходило змусити цей матеріал прийняти потрібну форму. То кришиться, швидко висихаючи, на кінчиках пальців, то прогинається там, де повинна бути опуклість. І тільки, коли був доданий останній, секретний інгредієнт, робота пішла легко і за планом. Виявляється, не вистачало Любові. Саме вона стала тим пластичним компонентом, який втілив божественну ідею в реальність. Так вип’ємо ж, за присутність і достатня кількість Любові, в наших життях!